Цукровий діабет. Це необхідно знати всім.

Цукровий діабет (ЦД) це поширене хронічне захворювання, при якому рівень цукру в крові (глюкоза крові) збільшується через проблеми в продукції інсуліну або нечутливість до нього. Результатом цього є недостатнє перетворення глюкози в енергію. Високий рівень цукру в крові може створити ряд серйозних проблем зі здоров’ям. ЦД можна поділити на два основних типи, виходячи з особливостей розладу функціонування в організмі інсуліну.
Цукровий діабет 1 типу, або інсулінозалежний ЦД, зазвичай починається в дитинстві або в підлітковому віці, і є в прогностичному плані найсерйознішим типом діабету.
Цукровий діабет 2 типу, «дорослий» ЦД, оскільки цей тип, як правило, діагностується у дорослих старше 40 років, - це найбільш поширений тип діабету (90-95%).
Причини: рівень глюкози в крові підвищується при ЦД через проблеми, пов’язані з інсуліном.
ЦД 1 типу – підшлункова залоза виробляє недостатню кількість інсуліну або він повністю відсутній. Механізми виникнення захворювання в повній мірі невідомі, однак встановлено, що зміни в клітинах підшлункової залози, які продукують інсулін, спричиняються генетичними механізмами, факторами навколишнього середовища, або перенесеними в дитинстві вірусними інфекціями. Ці зміни можуть змусити імунну систему підшлункової залози як чужорідний орган (аутоімунний процес) та спричинити руйнування її клітин.
ЦД 2 типу – підшлункова залоза виробляє достатню кількість інсуліну, але клітини організму не реагують належним чином, оскільки вони стають нечутливими (резистентними) до інсуліну. Цей тип ЦД починається поступово, тому що спочатку підшлункова залоза намагається компенсувати резистентність, збільшуючи продукцію інсуліну, але згодом настає момент, коли вона не в змозі зробити це. Ожиріння є одним з основних факторів ризику, який часто присутній при даному типі ЦД. Оскільки зростає частота ожиріння серед дітей і  підлітків, захворюваність ЦД 2 типу в цих вікових групах – також зростає.
Стани, пов’язані з ожирінням, такі як артеріальна гіпертензія і гіподинамія, також є фактором ризику. Генетичні механізми теж мають свою питому вагу, доказом цього є хворі з сімейними випадками ЦД 2 типу.
Типові симптоми ЦД, по суті, - це прояви високого рівня цукру в крові (гіперглікемії). Вони, як правило, виникають в результаті вживання їжі, більш ніж в цьому є потреба. До них відносяться: надмірна спрага, часте сечовипускання і відчуття голоду.
Якщо рівень глюкози в крові не контролюється і залишається незмінно високим протягом тривалого періоду часу, то виникає ряд ускладнень. До них відносяться:
Ретинопатія – пошкодження сітківки очей, що може призвести до сліпоти.
Нефропатія – ураження нирок, що може призвести до ниркової недостатності.
Нейропатія – втрата чутливості та контролю функцій організму з боку нервової системи, що супроводжується онімінням, поколюванням або болем в руках і ногах.
Ангіопатія – захворювання артерій, вен і капілярів. У хворих на ЦД можуть розвиватися потовщення капілярів різних органів, в тому числі очей. Ліпіди (жир) та згустки крові накопичуються у судинах великого розміру, чим порушують кровоток. Це властиво судинам серця, головного мозку та кінцівок.
Діагностика. Вам може бути встановлений діагноз ЦД, якщо:
У вас присутні симптоми, характерні для ЦД, + випадкове визначення рівня глюкози в крові 11 ммоль/л та більше.
Рівень глюкози в крові натще 6,9 ммоль/л та більше.
Рівень глюкози в крові 11 ммоль/л та більше, через 2 години після тесту на толерантність до глюкози. Також для уточнення діагнозу визначають глікозирований гемоглобін, він відображає рівень глюкози в крові протягом останніх 2-3 місяців.
ЦД – це хронічне захворювання, яке потребує постійного лікування. Тому метою лікування є контроль і регуляція рівня глюкози в крові для збереження якості та тривалості життя, зменшення прояву симптомів і запобігання ускладненням.
Ваш лікар допоможе вам у створенні індивідуального плану, який включає у себе: навчання, дієту, фізичну активність і формування звичок здорового способу життя, моніторинг рівня глюкози крові.
Ставлення до ЦД повинно бути дуже серйозним, і не тільки через можливість розвитку коми від надзвичайно високого/низького рівня глюкози в крові, а й тому, що для діабету властивий поступовий розвиток інших тяжких ускладнень. Проте, якщо суворо дотримуватися плану лікування (а це найскладніший момент, тому що симптоми часто відсутні, і ви можете відчувати себе нормально), можна попередити та знизити ризики розвитку ускладнень і мати високу якість життя протягом багатьох років.

Туберкульоз – хвороба, від якої ніхто не застрахований

На великий жаль, туберкульоз – це захворювання, від якого ніхто не застрахований. Його неможливо побачити, попробувати чи відчути. Але у кожної людини, коли вона  зустрічається з захворюванням, повністю змінюється уклад життя та світовідчуття.
Здавалося б, туберкульоз давно залишився в минулому. Однак у останні два десятиліття різко зросла захворюваність ним – і далеко не в середовищі асоціальних осіб. Цілком благополучні громадяни можуть «зловити» хвороботворну паличку в громадському місці. А ефективність лікування різко впала. Сьогодні у пацієнтів все частіше фіксується важка форма хвороби – з множинною стійкістю до лікарських препаратів. Смертність від неї порівнянна зі смертністю від сухот на початку 20-го століття до винаходу антибіотиків – 50%.
Збудник туберкульозу – мікобактерія, яка розповсюджується повітряно-крапельним шляхом: при кашлі, чиханні хворої людини. Від 15 мільйонів до 7 мільярдів туберкульозних паличок виділяє протягом доби хворий з мокротинням, яке розповсюджується на відстань 1-6 метрів. Мікобактерія досить стійка в навколишньому середовищі: витримує заморожування до мінус 269 гр С, зберігає життєздатність у висушеному мокротинні на одязі до 3-4 місяців, в молочних продуктах – до року, на книгах – до 6 місяців. Бактерія швидко «вчиться» боротися з антибіотиками – тому в останнє десятиліття широко розповсюдилась резистентна форма туберкульозу, яка не піддається лікуванню більшістю ліків. У той же час вона швидко (протягом 5-10 хвилин) гине від прямих сонячних променів, ультрафіолету, хрорвмісних дезинфектантів.
Сьогодні, за інформацією ВООЗ, третина населення земної кулі інфікована туберкульозом та близько 80 мільйонів жителів хворіють на туберкульоз. Все більше значення в світі приймає поєднання ВІЛ/СНІДу та туберкульозу. У ВІЛ-інфікованої людини вірогідність захворювання на туберкульоз протягом одного року сягає 50%, коли у інфікованої туберкульозом людини без ВІЛ – 10% протягом всього життя.
З 1995 року наша країна живе в умовах епідемії туберкульозу.
У м.Селидове з 2012 року по 2015 рік відзначалася стійка динаміка зниження захворюваності на туберкульоз.
У 2016 році захворюваність зросла - виявлено 33 нових випадків туберкульозу, що на 13% більше рівня попереднього року, причому 21 з них – заразні форми (небезпечні для оточуючих людей).
Також виявлено 13 випадків туберкульозу з множинною лікарською стійкістю, що на 18% більше 2015 року. А також 7 випадків рецидиву туберкульозу (повторні випадки захворювання – туберкульоз не дає довічного імунітету, і людина може хворіти ним не один раз).
Протягом 2017 року вже виявлено 24 нових випадків захворювання на туберкульоз, причому 3 з них з множинною лікарською стійкістю, 16 – заразних форм та 2 випадки рецидиву. Найбільш сумним фактом є те, що в 6 випадках хворі звернулися за медичною допомогою занадто пізно та померли впродовж кількох днів від початку лікування.
Хто хворіє на  туберкульоз?
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, що передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. Туберкульоз в більшості випадків вражає легені, але захворювання може виникнути в будь-якому органі. Зараження здорової людини може відбутися в закритих приміщеннях, які погано провітрюються і де був хворий на туберкульоз: у громадському транспорті, магазинах, кінотеатрах, сходовому майданчику багатоквартирного будинку та інших громадських місцях. Перебуваючи в громадському місці, 1 хворий може інфікувати 10-15 осіб за рік.
Хворіють на туберкульоз в першу чергу – особи з ослабленою імунною системою в результаті багатьох захворювань: ВІЛ інфекція – вражає саму імунну систему, а також інші захворювання, які значно її ослабляють – цукровий діабет, тривалий прийом глюкокортикоїдних гормонів, цитостатичних препаратів, хронічний алкоголізм, наркоманія. Також частіше хворіють на туберкульоз особи, які хворіють хронічним бронхітом, повторними пневмоніями, силікоз. Крім зазначених категорій населення, туберкульозом можуть захворіти люди, у яких імунна система ослаблена внаслідок надмірних перевантажень і виснаження організму. Такі стани бувають при перевтомі, надмірних фізичних навантаженнях, стресах, поганому харчуванні (виснажливі низькокалорійні дієти, в ув'язненні). На туберкульоз може захворіти також люди з міцним імунітетом при масивному попаданні збудника в організм (найчастіше – при мешканні в одній квартирі із заразним хворим).
Ризик зараження туберкульозом істотно знижується на свіжому повітрі і провітрюваних приміщеннях! 
Ознаки туберкульозу
Туберкульоз тривалий час розвивається в організмі людини без якихось зовнішніх ознак. У цей період мікобактерія туберкульозу, що потрапила в легені, починає розмножуватися там або в іншому органі, а імунна система намагається зупинити або сповільнити цей процес. Коли ступінь ураження органу досягає значних розмірів, людина починає відчувати нездужання і у нього з'являються:
- кашель, що триває більше 2-х тижні;
- рясне потовиділення ночами;
- слабкість, підвищена стомлюваність;                                                                                                                                      
-незрозуміла втрата ваги;                                                                                                                                                           
-підвищення температури тіла до 37гр.С і вище (особливо вечорами) без видимої причини більше тижня;
- у деяких випадках може бути кровохаркання, біль в грудній клітці, задишка.
При наявності у Вас хоча б деяких перерахованих симптомів необхідно звернутися до сімейного лікаря для обстеження на туберкульоз.
Якщо у вас виявили туберкульоз при профілактичному рентгенологічному обстеженні і у вас немає ознак захворювання, це не означає, що ви здорові. Вам пощастило, що захворювання виявили на ранній стадії, коли поразка легенів є незначною і ще не впливає на загальний стан організму. Якщо такий безсимптомний туберкульоз не лікувати, то він буде поступово розвиватися і з'являться симптоми. 
Як діагностують туберкульоз?
Ранню стадію туберкульозу як правило виявляють при проф. огляді методом флюорографії (рентгенографії) органів грудної клітки. Така форма туберкульозу зазвичай не проявляється симптомами і добре виліковується. Такі хворі, як правило, не виділяють паличку туберкульозу з мокротинням і лікуються амбулаторно. При пізньому виявленні захворювання туберкульозне запалення руйнує ділянки легеневої тканини – з'являються порожнини розпаду, з мокротинням виділяється паличка («відкрита» форма туберкульозу). В аналізі мокротиння при мікроскопії виявляється мікобактерія. Такі хворі небезпечні для оточуючих і потребують стаціонарного лікування. 
Лікування туберкульозу
Туберкульоз – інфекційне захворювання і лікування спрямоване саме на знищення збудника за допомогою протитуберкульозних антибактеріальних препаратів. Лікування складається із двох фаз: інтенсивної – коли хворий протягом 2-х місяців приймає 4 препарати (при резистентній формі 6-7 препаратів протягом 8 місяців), за цей час він припиняє виділяти паличку Коха з мокротинням, зникають симптоми захворювання. Та підтримуючої фази – коли хворий на амбулаторному етапі лікування закріплює досягнуті результати, приймаючи 2-3 препарату 4 місяці (при резистентній формі 4-5 препаратів протягом 12 місяців).
Інших методів лікування туберкульозу в світі не існує. Народні методи лікування при самостійному застосуванні лікування не забезпечують вилікування, тривала відмова від прийому протитуберкульозних препаратів призводить до бурхливого прогресування захворювання і смерті хворого.
Рекомендації по попередженню захворювання туберкульозом
Рекомендації прості: не палити, не пиячити, нормально харчуватися, займатися фізкультурою, поменше нервових зривів, нормально відпочивати.
Шановні мешканці міста! Якщо ви хочете зберегти власне здоров'я та здоров'я своїх близьких – щорічно проходьте флюорографічне обстеження легенів.
Переконайте своїх непрацюючих родичів і сусідів в необхідності щорічного обстеження.
Туберкульоз – інфекційне захворювання і чим швидше будуть виявлені і вилікувані всі заразні хворі в місті, тим безпечніше буде ваше життя і життя ваших дітей.
 
165

Будьте  уважні: Активізувались кліщі, укусів яких людині слід остерігатися під час відпочинку на природі.          

У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні - травні та серпні - вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду. Як правило, їх менше в суху жарку погоду і більше в прохолодну, похмуру. 
Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові людини або тварини кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в грунт.
Протягом квітня-червня поточного року в Селидівську ЦМЛ звернулося за медичною допомогою 60 постраждалих від укусів кліщів, серед них 54 чол- мешканці населених пунктів Селидівської міської ради, 6 чол. - з інших міст, усі вони знаходяться під спостереженням лікарів-інфекціоністів та отримують профілактичне лікування  за  призначенням.  
В умовах інфекційного відділення СЦМЛ в 2016 році проліковано 3 випадки еритеми після нелікованого укусу кліща (2 хворих - мешканці с.Карлівка, 1 хворий - с.Срібне) та 1 випадок хронічної хвороби Лайма в стадії  загострення у мешканки м.Селидове.  
Доречі, в нашому місті зареєстровано за  останні 2 роки вже 2 випадки хвороби Лайма місцевого походження (постраждалі після укусів кліщами до лікарів не звернулися).
Памятайте: Укуси кліщів загрожують людині такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка.  
Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, затверділість м'язів шиї, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м'язів, нервової і серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. 
Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних наслідків. Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який нападає прямо із землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу. 
 
Аби уникнути укусів кліщів фахівці радять дотримуватися таких правил:
 
1. Для прогулянок на природі покривайте голову головним убором і одягайте світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла - аби легше було помітити кліщів. 
2. Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і своїх супутників, аби виявити кліщів. Повторіть огляд вдома. Особливо ретельно обстежте ділянки тіла, покриті волоссям. 
3. Місце для привалів на природі звільніть від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м. 
4. Повернувшись додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши із одягу. 
5. Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні ефективні засоби, найчастіше це - аерозолі, які відлякують кліщів. 
 
Якщо виявлено кліща на шкірі, слід:
 
1. Негайно звернутися до найближчого  лікувального  закладу!!
 
Якщо це неможливо, видалити його самостійно: можна змастити кліща олією, повільно витягнути разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. 
 
2. Після видалення кліща змастити ранку розчином йоду або спиртом. Якщо хоботок залишився, його видаляють стерильною голкою. 
3. Після видалення ретельно вимити руки з милом, а кліща спалити. 
4. Протягом двох тижнів щоденно замірювати температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі – звернутися до лікаря. 
 
 
«Вплив спекотної погоди на здоров'я: рекомендації лікарів».

Спекотний мікроклімат має шкідливий вплив на організм людини, викликаючи погіршення самопочуття, зниження працездатності, загострення хронічних хвороб. Особливо це стосується людей похилого віку, людей з хронічними кардіологічними та серцево-судинними захворюваннями, з надмірною вагою, тих, хто працює на відкритих місцевостях, у виробничих і громадських приміщеннях без кондиціонування.

Щоб уникнути негативного впливу спекотної погоди лікарі радять:

- уникати вживання алкоголю;
- носити легкий одяг;
- часто пити, не чекаючи виникнення відчуття спраги;
- знаходитись у прохолодному та кондиційованому приміщенні;
- носити головні убори;
- уникати або зменшити фізичні навантаження;
- захистити себе від сонячних променів;
- спостерігати за чутливими до спеки людьми;
- не залишати дітей у закритих автомобілях;
- уникати виходу на вулицю в найбільш спекотні години;
- часто приймати ванну або душ.

Хворим, які вживають будь-які лікарські препарати, слід обов'язково радитися зі своїм лікарем стосовно того, як вони можуть впливати на організм людини під час періоду літньої спеки. Пацієнти, які вживають препарати, що знижують втрату тепла, повинні бути проінструктовані лікарем про самообстеження. До лікарських препаратів високого ризику, які можуть збільшити ризик негативного впливу на здоров’я під час спекотної погоди, належать діуретини, антихолінергічні засоби, нейролептики.

Науковими даними підтверджено, щоб не наражати організм на небезпеку під час спеки варто дотримуватися кількох простих рекомендацій. Зокрема, незалежно від спраги необхідно збільшити споживання чистої води протягом усього періоду спекотної погоди. З особливою увагою необхідно стежити за людьми, які не можуть обслуговувати себе самостійно – лежачі хворі, діти, пацієнти зі зниженою когнітивною функцією. Чутливі люди мають протягом спекотних періодів залишатися у прохолодних або кондиційованих приміщеннях. Покращити самопочуття може частий прийом ванни або душу та носіння легкого одягу з натуральних тканин.

Також у спекотні періоди варто знизити звичайну фізичну активність.                                                               

  

Ризик для життя та здоров’я людини у разі вживання фальсифікованих алкогольних та слабоалкогольних виробів, придбаних поза встановлених місць торгівлі

Останнім часом набирає обертів виробництво дублікатів  алкогольних, слабоалкогольних виробів за доступною ціною.

Але чи безпечна така покупка і чи варто купувати продукцію псевдоелітного виробництва у сумнівних місцях продажу?

На жаль, розповсюдження сурогатного алкоголю продовжується і захоплює все нові регіони країни.

Незважаючи на те, що слідство з допомогою оперативних служб приймає активні заходи по виявленню всіх точок і розповсюджувачів сурогату, поки припинити цю смертоносну торгівлю не вдається. Тому ще раз застерігаю від всіх  покупок сумнівного і дешевого алкоголю під дорогими брендами, особливо з рук або через Інтернет. 

Поки вирішується питання, як закрити всі інтернет-магазини та нелегальні місця з продажу алкогольного сурогата, експерти та лікарі  радять не намагатися заощадити, купуючи сумнівну продукцію.

Потрібно розуміти, що, покупаючи алкогольні напої в нелегальніх місцях роздрібної торгівлі, ви неминуче йдете на ризик.  Лише контрафактна продукція може коштувати в кілька разів дешевше, ніж в торгових мережах.

Тому я вважаю, що в останніх випадках отруєння фальсифікатом з метиловим спиртом винні в першу чергу самі постраждалі. Вони повинні розуміти, що роблять, купуючи дешевий алкоголь в нелегальному інтернет-магазині або нелегальних місцях продажу.

Провина нашого суспільства в тому, що українців недостатньо часто інформують про можливість отруєння сурогатом при покупках через нелегальні місця продажу. Одна з причин криється в тому, що люди не мають змоги придбати якісне спиртне за доступною ціною, тому і намагаються заощадити, купуючи невідомо що з ризиком для життя.

Поки в країні проводяться масштабні перевірки всього алкогольного ринку, лікарі радять людям самостійно проявляти пильність при закупівлі алкогольних напоїв та при можливих отруєннях.

Щоб отруїтися метиловим спиртом, досить випити всього 10 мл. Смертельна доза - від 25 до 100 мл.

Симптоми можуть проявитися протягом 8-12 годин після прийому спиртного. Якщо, випивши алкоголь, ви відчули біль у шлунку, нудоту, почала кружляти і боліти голова, ви стали гірше бачити або болісно реагувати на яскраве світло, то велика ймовірність отруєння метанолом. Потрібно негайно викликати швидку. Якщо є можливість, то, поки вона їде, краще випити аналогічну дозу етилового спирту - він діє як антидот, нейтралізуючи дію метилового спирту. Потім потрібно постаратися промити шлунок, викликати блювання і прийняти проносне. Відкрити вікна і забезпечити максимальний доступ кисню.

Зволікати не можна: чим раніше почати лікування, тим більше шансів врятувати потерпілого і зменшити шкоду, заподіяну здоров'ю.

Пляшку з залишками паленого спиртного краще не викидати - вона знадобиться лікарям, щоб встановити точну кількість отруйних речовин.

 

ШІСТЬ КОРИСНИХ ЗВИЧОК ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ ТА ГРВІ

Найкращий спосіб вберегтися від сезонного грипу - щорічна вакцинація.

Та якщо притримуватися простих правил, то навіть без вакцини шанси вберегтися від захворювання виростають в рази.

1. Уникайте близького контакту

Намагайтеся якнайменше перебувати поряд із людьми, які хворіють на застуду, мають нежить або кашель. Якщо захворіли ви, то тримайте дистанцію поруч з іншими, щоб вберегти їх від хвороби.

2. Захворіли - лишайтеся вдома

Якщо можливо, то візьміть вихідний з роботи або навчання. Грип швидко передається іншим, тож ваше перебування в людних місцях сприятиме поширенню інфекції.

3. Прикривайте ніс та рот

Під час кашлю та чхання грип розповсюджується особливо швидко. Прикрийте серветкою органи дихання - це знизить ймовірність передачі інфекції іншим.

4. Мийте руки

Часте миття рук допоможе захиститися від мікробів. Якщо поруч немає води та мила, використовуйте спреї для рук на спиртовій основі.

5. Намагайтеся не торкатися обличчя

Очі, рот та ніс для мікробів, як вхідні двері. На руках дуже багато мікробів та торкаючись ними обличчя ви збільшуєте їхні шанси потрапити в організм.

6. Привчіть себе до корисних звичок

Ретельно очистіть та продезинфікуйте поверхню, до якої часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах. Це особливо важливо, якщо в приміщенні перебуває хворий. Стежте за достатньою кількістю сну, будьте фізично активними, уникайте стресу, пийте багато води та харчуйтеся поживною їжею.

Весна: з'явилися кліщі

293З початку весняної пори 2017 року в м.Селидове вже 10 чоловік звернулося за медичною допомогою до медиків Селидівської ЦМЛ з приводу укусу кліща.

Літній відпочинок нерідко виявляється затьмарений укусами різних комах. Найчастіше небезпека виходить не від укусу як такого, а від захворювання, яким ви можете заразитися в результаті цього укусу. Зокрема, небезпечні захворювання можуть переносити кліщі, тому перша допомога при укусі кліща повинна бути надана вчасно.

Іксодові кліщі - це кровоссальні паразити. Якщо кліщ заражений збудником захворювання, при укусі вірус потрапляє в кров зі слиною. Два найнебезпечніших захворювання, які переносяться кліщами, - це кліщовий енцефаліт і хвороба Лайма (кліщовий бореліоз). У деяких випадках ці захворювання можуть навіть призвести до смерті. Так що укус кліща ні в якому разі не можна ігнорувати.

Звичайно, далеко не кожен кліщ є переносником захворювання, але, по-перше, ви ніколи не можете знати цього напевно, по-друге, своєчасне надання допомоги при укусі кліща допоможе запобігти та інші неприємності, наприклад, запалення на місці укусу.

Є два піки активності кліщів: Кінець весни - початок літа і кінець літа - початок осені. Особливо клещам до душі тепла і волога погода і тінисті, але при цьому не сирі ліси. Це слід пам'ятати і бути особливо уважним в таку погоду (в таких місцях).

Кліщ являє собою дрібне членистоногу тварину, що зовні нагадує невеликого жучка. Розмір його – всього близько 4 мм, причому кровососущу частину тіла (хоботок і голову) важко побачити неозброєним оком, оскільки вона зовсім крихітна. Тіло вкрите панциром і має вісім ніжок. Самці менші за розмірами, ніж самки, у яких тіло може значно розширюватися: одна особина здатна випити крові у десятки разів більше, ніж важить сама в «голодному» стані. Тіло ситій самки набуває бруднуватий металевий відтінок, а розміри її в довжину можуть досягати 2 см.

Примітний факт: кліщ не має очей, він орієнтується в просторі завдяки органам нюху і дотику. Вони у нього добре розвинені: вчені довели, що кліщ відчуває ссавець навіть знаходячись від нього в 10 метрах. Він дереться на край травички або чагарник висотою приблизно 0,5 м від землі і вистежує свою «здобич»: сидить і чекає, коли людина або тварина піде повз. При появі «жертви» тварина реагує в частки секунди: витягує передні ніжки і з усіх сил намагається вхопитися. Потім воно обирає на тілі найбільш «соковитий» ділянку для харчування, «розрізає» своїм хоботком шкірний покрив і починає смоктати кров.Найчастіше кліщі присмоктуються в області живота, шиї, грудей, вух, а іноді в паху і під пахвами. Існує міф: багато хто думають, що якщо це комаха вкусила в голову або шию, то значить, впало з дерева, під яким проходив або сидів чоловік. Насправді це не так – кліщ ніколи не піднімається на висоту більше 0,5 м. Просто у нього дуже чіпкі ноги, за допомогою яких він здатний забратися в підходяще місце для укусу.

Відчути укус кліща непросто: в слині кліща містяться знеболюючі речовини. Тому після походу на природу (а бажано і під час) потрібно оглянути все тіло на предмет присмокталася кліщів, особливу увагу приділяючи їх «улюбленим» місцях: голова (волосиста частина і вуха), шия, ключиці, пахви, руки, спина, груди, пах.

Якщо кліщ ще не встиг нассатися крові, він буде мати вигляд невеликою чорною або темно-сірої точки довжиною 3-4 мм. Самку кліща не помітити важко: вона набуває світло-сірий колір і може збільшуватися в розмірі до 10 мм.

Побачивши кліща, ні в якому разі не потрібно панікувати і намагатися струсити кліща або висмикнути його рукою: Від необережних різких рухів черевце кліща може відірватися, а головка залишиться в шкірі. Витягти її звідти може бути вкрай проблематично, а з часом в цьому місці може утворитися запалення, нарив.

При укусі кліща перша медична допомога надається в стаціонарі або травмпункті.
Після укусу кліща протягом 10-30 днів можуть з'явитися симптоми кліщового енцефаліту. До них можна віднести:

- підвищення температури тіла;
- параліч периферичних нервів, судоми та порушення чутливості тіла;
- сильні головні болі, нудота і блювота;
- втрата свідомості, галюцинації і коматозний стан;
- психомоторне збудження, порушення координації та орієнтації в просторі;
- порушення в роботі серцево-судинної системи.

При наявності даних симптомів слід звернутися за екстреною допомогою до медичного закладу або викликати швидку допомогу на будинок.

Для профілактики укусів кліщів потрібно надягати світлий одяг (на ній краще видно кліщів) з довгими рукавами і штанинами, а також головний убір. Обов'язково користуйтеся репелентами і регулярно оглядайте одяг, поки ви на природі, а вдома огляньте все тіло на предмет укусів.

Щастя материнства

У вашому тілі відбуваються дивовижні зміни. Новина про те, що ви скоро станете мамою надихає вас! Вже через тиждень після запліднення ваш організм перебудовується на новий для нього режим. Малюк росте з величезною швидкістю. Тільки уявіть: із мікроскопічної клітини до кінця першого місяця він виростає до розмірів рисового зернята, а потім на 1 мм кожного дня! До кінця першого триместру маленька клітинка перетворюється в маленьку людинку і досягає 6 мм. На 21 день починає битись серденько. Вже сформувались всі системи організму, далі вони будуть лише розвиватися. Малюк починає рухати ручками та ніжками.

Все своє внутрішньоутробне життя він слухає серцебиття мами, відчуває її тепло, тому розраховує на її підтримку та розуміння у новому для нього світі.

Почніть спілкуватись зі своїм малюком ще під час вагітності. Скоріше розкажіть малюку, що ви з татом чекаєте та любите його. Можливо, саме в цей час на його обличчі просяє посмішка. Ви можете домовитись зі своєю дитиною зайняти правильне положення, чи попрохати малюка не штовхати вас ніжками, адже тепер ви одне ціле, і задачі у вас спільні. Не забувайте перед сном побажати йому добраніч, а прокинувшись – доброго ранку. Безумовно, малюк відчуває вашу любов та піклування, радіє, що його чекають у цьому світі. Як він готується до самостійного життя? Він росте, набирається сил. Він тренерує м’язи для проходження через пологові шляхи. Адже в один прекрасний день тепла та затишна мамина хатинка стане для нього затісною. Ваш малюк відчує себе сильним та готовим до зустрічі з новим світом, готовим для свого першого досвіду боротьби за життя. Виявляється, що події, які відбуваються безпосередньо після народження впливають на людину більше, ніж все послідуюче життя. Ті фактори з якими дитина контактує зразу після народження та протягом перших місяців свого життя, визначають його відношення до себе та оточуючих людей у майбутньому. Після народження дитину викладають на живіт мами і чекають поки не закінчиться пульсація пуповини, після чого перев’язують пуповину і прикладають малюка до грудей. З цього періоду починається період, коли ваша дитина повністю від вас залежить, вона нічого про себе не знає, окрім своєї привабливості та бажаності.

В первый раз на маминой груди врач КРУПКО ТВ

Психологи помітили, що діти, яких мами часто носили на руках в ранньому дитинстві, менше плакали та росли більш спокійними у дорослому віці. Дитині важливо пройти період «пасивної залежності» на руках у мами, для того щоб у нього зародилася базова довіра до оточуючого світу. Цей період важливий і для мами. Вона вчиться краще відчувати свою дитину, розуміє, що вона здобула справжнє щастя – щастя бути мамою.  

 

ПОЛОГИ ВДОМА - ВІДПОВІДАЛЬНИЙ  КРОК

24

За 8 місяців поточного року в Селидівську центральну міську лікарню було доставлено 9 жінок з новонародженими, які з’явилися на світ вдома.

Їхні матусі (це 4 мешканки Марьинского району, 2 жінки з міста Новогродівка та жительки міст Гірник, Авдіївка, с.Первомайське Ясинуватського району) вирішили не звертатися за допомогою до лікарів під час пологів, але життєві обставини та медичні ускладнення все ж таки привели їх до лікарні.

Саме в лікарні породіллям та новонародженим була надана терміново необхідна медична допомога, проведена активна профілактика септичних ускладнень та правцю.

Вагітність - це дуже важлива подія в житті кожної жінки.

Протягом дев'яти місяців відбувається виношування дитини. За цей час з однієї клітинки розвівається маленький чоловічок, який  чекає зустрічі з зовнішнім миром.

Якщо образно уявити, що вагітність – це марафонський забіг, де кожен тиждень - кілометр, то родовий акт на цій дистанції є кульмінаційним моментом.

Ось вона фінішна лінія, зовсім небагато залишилося, декілька метрів ще, але як важко подолати цю відстань, як боляче і страшно. Кожна майбутня  матуся думає, що не зможе, чи не добіжить.

Пологи для кожної жінки - це природний хід подій, створений природою для дітонародження.

У цьому прекрасному процесі саму активну участь приймають дві людини: мама і дитина. Жінка докладає масу зусиль, щоб забезпечити плоду вихід назовні без шкоди для його здоров’я. А плід максимально пристосовується, щоб протиснутися через вузькі родові шляхи  матері.

Квінтесенція родового акту - поява дитини, перший її вдих і крик.

Де саме малюку з’явитися на світ та хто буде допомагати  в доленосні хвилини  вирішує його матуся.

Діти народжуються не тільки в пологових будинках, в умовах лікарні, іноді із-за життєвих обставин, але й буває таке, що за вивішеним рішенням вагітної  і навіть її родини цей процес  відбувається  вдома.

Нажаль, як відмічає третина наших домашніх породіль, родину на пологах представляв чоловік чи співмешканець в нетверезому стані, реальну допомогу вони  отримали від медиків швидкої допомоги  та в лікарні.

Якщо жінка рішається на  пологи вдома, то вона всю відповідальність бере на себе.

У таких випадках варто враховувати, що при появі ускладнень нікому буде допомогти породіллі та й звинувачувати буде нікого.

До ускладнень, які можуть виникнути з боку породіллі, відносять:

Слабкість пологової діяльності. Через довгі пологи плід сильно страждає  від гіпоксії.

Розриви матки - смертельне ускладнення, якщо не надати своєчасну допомогу (що неможливо, якщо пологи вдома). Виникає при інтенсивній пологовій діяльності та при великому плоді (невідповідність ширини родового каналу розмірам дитини).

Кровотечі можуть виникнути як під час пологів через відшарування плаценти (що небезпечно для плоду, так як порушується його харчування і через нестачу кисню малюк гине), так і після пологів (це більш небезпечно для матері, так як гіпотонічну кровотечу без ліків та спеціалістів не зупинити).

Розриви шийки матки. Якщо народжується крупний плід а шийка матки погано розкрита, то тоді виникає висока ймовірність розривів. Допоміжні дії при розривах мають бути терміновими. Їх треба вшивати, і робити це правильно. Погано ушитий розрив призведе до віддалених ускладнень (запалень, свищів, невірного зрощення).

З боку плоду теж може бути багато проблем:

Дитина може перевернутися перед пологами та прийняти сідничне або ножне передлежання.

Може статися ввипадання петель пуповини під час сутичок, що призведе до гіпоксії плоду і його смерті. Іноді випадають навіть ручки.

Інколи головка плода не може пройти через родові шляхи і відбувається так званне вклинювання головки плода  в таз матері- цей стан вкрай небезпечний, оскількі навіть кесарів розтин виконати при пологах вдома не можливо. Треба застосовувати акушерські щипці або методи активної допомоги породіллі, тому що сама жінка в даному випадку народити не зможе. 

Мінуси пологів вдома в тому, що передбачити їх протяг неможливо, а при появі ускладнень надати терміново необхідну допомогу не реально.

Існують протипокази для пологів вдома

До основних протипоказань відносять:

- Хронічні хвороби у матері, які можуть дати ускладнення в пологах (проблеми з серцем, нирками чи ендокринною системою, захворювання нервової системи або патологія органів зору).

- Захворювання плоду (внутрішньоутробна патологія, гіпоксія, відставання в розвітку, діагностовані за допомогою обстеження).

- Акушерська патологія (великий плід, вузький таз, передлежання плаценти, прирощення плаценти).

- Наступні пологи після кесаревого розтину.

- Якщо чоловік і родичі негативно налаштовані на пологи вдома.

***

Перед тим, як зробити вибір між лікарнею та пологами вдома, варто ретельно виважити всі аспекти.

Відповідальне рішення вагітній краще приймати разом зі своєю родиною.

Не залиште своєю увагою той факт, що у лікарнях (пологових відділеннях) є платні палати та пологові зали підвищеної комфортності.

В усіх родзалах як в «елітних», так і в «звичайних» жінка може приймати будь-яку зручну їй позу, пологи можуть проводитися в присутності членів родини чи особи, яку бажає бачити вагітна під час народження дитини (це так звані партнерські пологи).

Призначення будь-яких медикаментозних препаратів та втручання попередньо узгоджуються з породіллю, а новонародженого малюка відразу прикладають до грудей матері.

Крім того, практикується спільне перебування мами з дитиною. При цьому немовля в перші дні буде під наглядом лікаря-неонатолога, а породілля - під наглядом лікаря- акушер-гінеколога.

Фахівці в разі необхідності зможуть скорегувати всі виникаючі проблеми на самій ранній стадії - а значить, з мінімальними наслідками.

Медичний досвід - це щоденна практика. Чим більше різноманітних випадків пройшло через руки лікаря або акушерки, тим впевненіше вони діють. За зміну в нашій лікарні і лікар, і акушерка пологового відділення приймають від 2 до 5 пологів.

Медики закликають майбутніх мам – перш ніж вирішити народжувати малюка вдома, згадати що вони відповідальні за майбутнє життя, яке виношували протягом 9 місяців!

Також не забувайте про непередбачувані життєві ситуації. Навіть якщо ви твердо вирішили народжувати дитину в пологовому відділення, ніхто не зможе гарантувати, що пологи не будуть настільки стрімкими, що ви просто не встигнете доїхати до пологового будинку (особливо при повторних пологах). Тому збирайтесь в доленосну дорогу заздалегідь.

Хай вам і вашим  малюкам щастить!

 

 ДОБРОВІЛЬНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ І ТЕСТУВАННЯ На ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ

В Селидівській ЦМЛ усі бажаючі можуть звернутись до кабінету «Довіра» та пройти добровільне безкоштовне консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (далі- ДКТ).

ДКТ є діагностичним методом, який дає можливість визначити ВІЛ-статус людини, прийняти усвідомлене рішення щодо проходження тесту на ВІЛ, а також оцінити власні поведінкові ризики і у разі необхідності змінити їх на безпечну модель поведінки.

282

Основними принципами ДКТ є:

  • Конфіденційність

  • Анонімність

  • Достовірність та повнота інформації

  • Доступність та відсутність дискримінації

  • Психологічна, соціальна та інформативно-правова підтримка

Завдання ДКТ:

  • Інформування щодо шляхів поширення ВІЛ-інфекції

  • Аналіз та оцінка особистого ризику молодої особи щодо інфікування ВІЛ та розробка індивідуального плану зі зниження ризику

  • Інформування щодо процедури тестування та практичного значення результатів

  • Аналіз крові на визначення антитіл до ВІЛ

  • Надання інформації щодо ВІЛ-статусу

  • Надання психологічної та соціальної підтримки

Усі консультації та обстеження на ВІЛ-інфекцію БЕЗКОШТОВНІ!

283

Тож усі бажаючі можуть дізнатися про свій ВІЛ-статус БЕЗКОШТОВНО - звертайтесь до кабінету «Довіра» СЦМЛ (4 поверх будівлі поліклініки, кабінет № 416) з понеділка по п’ятницю з 8-00 до 12-00.

За детальнішою інформацією Ви можете звернутися за телефоном: (06237) 7-42-03.

Доречі, (06237) 7-42-03 - це телефон «ДОВІРИ»,  по якому Ви можете отримати відповіді на питання щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу.